«Людина – найдорожча цінність. Багатства нічого не варті, якщо вони не служать людям, і держава серед всіх своїх справ має віддавати перевагу турботі про людину і вихованню громадянина ».
 

Ці слова належать засновнику та першому Президенту Об’єднаних Арабських Еміратів шейху Заїду Бін Султан Аль Нахайану.

Своє правління в якості президента ОАЕ шейх Заїд почав з жесту безпрецедентної щедрості. Буквально на наступний день після інавгурації він відчинив для народу двері палацової скарбниці і роздав всім громадянам країни гроші, зароблені від продажу нафти протягом довгих років, і які до того лежали в скарбниці його попередника марним вантажем. Але це була не благодійна безконтрольна роздача, а продумана інвестиція в майбутнє країни.

♻️У 1971 році, щоб забезпечити безпеку і процвітання регіону, шейх зібрав сімох правителів еміратів, що існували на території теперішньої держави, і запропонував підписати договір про об’єднання. Президентом новоствореної країни обрали шейха Заїда. Не лише тому, що 95 відсотків запасів нафти знайшли на території Абу-Дабі (лише 5 відсотків у Дубаї, а в інших п’яти еміратах нафти немає). А й тому, що оцінили його справедливу і підприємливу натуру. Він керував країною 38 років, хоча, за Конституцією, міг правити лише два терміни по п’ять років. Але коли закінчився час його другого правління, народ не захотів змінювати мудрого лідера. Шейх Заїд нафтові мільярди інвестував виключно у країну і її громадян.

Так, бедуїни, які жили досі в очеретяних хатинах, на ці гроші отримали можливість будувати для себе великі кам’яні будинки і вілли. При цьому їм давалося безоплатно також додаткові земельні ділянки та фінансові кошти з умовою обов’язкового будівництва комерційних будівель, майстерень в промислових зонах, різних об’єктів місцевої та харчової промисловості, торгових об’єктів. Завдяки такій щедрій державній підтримці місцеві підприємці швидко розвивалися, створювали великі підприємства, відкривали банки, засновували освітні центри, розвивалися транспорт і об’єкти інфраструктури.

💹У країні почався підйом економіки, який привертав іноземні капітали. А це, в свою чергу, також сприяло зростанню добробуту громадян, так як, відповідно до законодавства ОАЕ, іноземні компанії були зобов’язані брати в долю громадян ОАЕ (в якості спонсорів або партнерів). В цей же час активно розвивалися всі державні структури, особливо міністерства освіти і охорони здоров’я.

Величезну увагук молода держава приділяла розвитку аграрного сектора, видаючи хліборобам безкоштовно або за символічну плату великі ділянки землі і всю необхідну техніку, займаючись пошуками нових джерел прісної води в посушливій пустелі. Завдяки цим субсидіям багато бедуїнів, які хотіли зберегти зв’язок з природою, переходили з кочового способу життя на осілий землеробський, успішно освоюючи, при щедрій підтримці держави, все нові ділянки досі млявої пустелі і перетворюючи їх в рукотворні оазиси.

І навіть ті бедуїни, які вважали за краще зберегти кочовий спосіб життя вдалині від міст, змогли скористатися благами неймовірної щедрості «Батька нації», як незабаром вдячні громадяни країни стали називати свого Президента. Для них в пустелі були побудовані будинки, магазини, мечеті, медичні пункти.

Таким ось неймовірним чином, нафтові багатства були поділені між усіма громадянами країни, а не присвоєно правлячої сім’єю. Але, найголовніше, вони були не просто поділені, але цілеспрямовано конвертовані в могутню силу людського творчого дару. І перед цією силою відступили піски. Недарма про шейха Заїда згадують як про людину, який «змусив пустелю зазеленіти».

📕Його ім’я занесено в “Книгу Рекордів Гіннеса” як особистість, яка відмовилась від самої великої зафіксованої взятки в світі в 600 млн доларів, будучи на той момент навіть правителем дуже бідного племені.

💰Натомість локальні араби (а їх тут лише 10 відсотків від усього складу населення) майже усі мільйонери. Працюють хіба що від нудьги. І тільки на престижних державних посадах. Наприклад, у поліції, в армії чи на митниці. Коли туристи прилітають, то їхні паспорти перевіряють, власне, оці локальні араби. Тобто перші, кого бачите у цій країні, — місцеві мільйонери. Мінімальна зарплата локального араба, де б не працював, 8 тис. доларів. Наприклад, регулювати дорогу чи ремонтувати її буде якийсь індус за 300-400 доларів на місяць, а керувати процесом, при цьому працюючи чотири години на день, буде місцевий араб мінімум за 8 тисяч євро. Митники, прикордонники, поліцейські отримують щонайменше 15-20 тисяч доларів, при цьому працюючи на місяць максимум 15 днів. Державні службовці заробляють ще більше.

⚰️Похований Шейх Зайд по праву сторону Мечеті шейха Зайди. З дня похорон над його могилою безперервно 24 години в добу читають Коран.

✔️Достовірний факт: в 1992 році шейх Зайд, який вважав, що нафтові багатства являються божим даром і повинні бути загальними с іншими країнами і потребуючими людьми, заснував “Фонд Зайда” з уставнив капіталом в 3,671 млрд дирхам (1 млрд доларів). Цей фонд відомий у всьому світі завдяки фінансування багатьох проектів, як побудов мечетів, культурних і науково-дослідницьких центрів, надання допомоги потерпілим від стихійних лих. Фонд будує шпиталі, школи та університети, а також благодійні лікарні в Азії та Африці.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *